“Мені однаково, чи буду…” написаний у 1847 році і увійшов до збірки “В казематі”.

Кобзар у вірші розмірковує про свою долю і ще більше переймається долею України.

«Мені однаково, чи буду…» – це крик душі Шевченка у часи ув’язнення. Він ніби стверджує, що його особиста доля не має значення, якщо Україна загине.

Майже 180 років тому талоновитий поет говорив про намагання російського самодержав’я “злих людей” приспати національну едентичність українців і викоренити з їхньої свідомості бодай натяки на можливість існування самостійної української держави.

Сьогодні, коли наша держава б’ється за свою свободу, нам не однаково!

Нам не байдуже де і як жити!

З нами правда!

Слава Україні! – Героям Слава!💛💙

Читали: Андрій Москаленко, Сергій Приходько, Вадим Умінський, Александр Березень, Максим Терещенко, Сергій Манько, Юлія Гаркунова, Юлія Заворотня

#ТарасШевченко #кобзар #читаємоШевченка #онкологія #онкодиспансер #національнийфлешмоб