Нещодавно мені на очі потрапила стаття, в якій психологи аналізують феномен колекціонування під час війни.
«Батько психології» Вільям Джеймс відзначав, що наші вчинки та рішення особливо показові у складні часи. І що колекціонери в періоди невизначеності рятують свою психіку за допомогою своїх зібрань.
Моя колекція почалась майже випадково, нагадаю, що перший ведмедик «прилетів» в травні 2024 року з Чикаго, з Northwestern Memorial Hospital, в якому наш медичний директор Онкохірург вищої категорії Дмитро Савенков PhD MD Дніпро, проходив стажування протягом місяця.
А далі, як то говорять, пішло-поїхало
За два роки маю в колекції вже 22 ведмедика!
Кожен з них – це закордонне стажування або участь в міжнародних конгресах фахівців Дніпровський обласний онкологічний диспансер.
Чи «рятує» мою психіку це зібрання? – я ніколи не замислювалася над цим питанням.
А те, що мене дуже тішить, що члени нашої потужної професійної команди розвиваються і вдосконалюються, то це беззаперечно.
Підтримую і буду продовжувати підтримувати кожного, хто прагне професійного розвитку та сприятиме зміцненню репутації онкодиспансера, як одного з провідних центрів спеціалізованої допомоги в нашій країні.
І кожного разу, коли я «чіпляюся оком» за якогось з ведмедиків, я пригадую емоції і враження того або тих, завдяки кому ці милі іграшки зʼявилися в моєму кабінеті… це надихає і напевно, якоюсь мірою, має психотерапевтичний ефект для мене особисто
Ведмежа родина розширюється